В нормальній ситуації частини мозку гармонійно взаємодіють між собою

Щоб пояснити, що відбувається з нами під час шокової травми, скористаємося дуже популярною зараз трискладовою моделлю мозку, яку розробив нейробіолог Пол Маклін.

Отже, за Макліном: 

— Нижній відділ нашого мозку — це мозок рептилії. В його завдання входить забезпечити виживання в конкретній ситуації. Він відповідає за інстинкти, серцебиття, дихання, травлення, статеву систему. 

— Середній відділ мозку — це мозок ссавців. В його завдання входить забезпечити взаємодію з собі подібними, він відповідає за почуття та емоції. 

— Верхній відділ мозку — це мозок людини, кора головного мозку, саме цим людина відрізняється від тварин. Завдання цієї зони мозку — аналіз ситуації, адекватні реакції на те, що відбувається, розвиток. Ця частина мозку відповідає за аналітичні здібності, дозволяє будувати плани на майбутнє, оцінювати минуле, займатися наукою, творчістю. 

В нормальній ситуації ці частини мозку гармонійно та злагоджено взаємодіють між собою. Але ситуація різко змінюється в момент небезпеки.

Як працює мозок під час шокової травми

Перед лицем смертельної небезпеки у людського організму немає часу на звичайне опрацювання інформації через верхній відділ мозку. Зв’язки між частинами мозку припиняються. 

В момент, коли мова йде про виживання, головним стає мозок рептилії. Він активує величезну кількість енергії — феномен, близький до «адреналінової атаки». Така активація викликає серцебиття та інші тілесні зміни, що надають організму можливість як найкраще використовувати свої ресурси для самозахисту.

Як я міг забути про всіх і рятувати тільки себе?

Це питання часто задають собі ті, хто потрапив у загрозливу для життя ситуацію. Так от, в моменти, коли трапляється щось, що є загрозою для виживання, наша поведінка практично повністю підпорядкована цілі збереження власного життя, з характерним звуженням свідомості, відсутністю моральних норм і обмежень, порушенням сприйняття часових інтервалів і сили внутрішніх і зовнішніх подразників. Тобто ми чуємо сигнали виключно від нашого рептильного мозку. 

Важливо розуміти, що інстинктивним формам поведінки неможливо протистояти! Тому ви поводилися саме так, а не інакше.

Розуміння того, як працює мозок в момент смертельної небезпеки, дає можливість впоратися з почуттями провини та сорому за свою «егоїстичну» і припинити самозвинувачення щодо того, що недостатньо зробили для інших і не змогли їм допомогти. 

Марина Рева, психолог, психотерапевт, кандидат психологічних наук