Як відновити відчуття безпеки під час війни?

Доброго дня, друзі! Мене звати Ільченко Руслан, я — експерт із травмотерапії та роботи з травмованими людьми. Сьогодні поговоримо з вами про виживання. У методі Мюррей є тема «цеглини виживання». 

Тема «цеглини виживання» складається з п’яти «цеглин». Ми поговоримо про дві: 

• перша «цегла» — це безпека,  
• друга «цегла» — це захищеність. 

Якщо перша «цеглина» про фізичну безпеку, то друга «цеглина» про безпеку емоційну.

Безпека — це дуже важлива потреба і дорослого, і дитини

Звичайно, насамперед, це важливо для дитини. Хто відповідає за безпеку дитини? Насамперед — батьки. На них покладено відповідальність за виховання. Вони мають забезпечити дитині безпеку фізичну.

Що таке безпека фізична? Це безпека життя, тобто наскільки мені, як дитині, безпечно жити в цій сім’ї або жити зараз у цьому місті України, приміром, у Харкові, де тривають постійно обстріли.

Або ж у сім’ї один із батьків — алкоголік. Наскільки дитині безпечно жити в такій сім’ї? Якщо це загрожує фізичній безпеці дитини, її життю, її здоров’ю, то другий з батьків має прийняти рішення залишатися в цій сім’ї дитині чи ні.

Або в дитини агресивний батько, наприклад, моя мати дуже агресивна. Тобто вона могла мене побити, вона могла кричати, вона могла постійно принижувати мене криками своїми. І це все не давало моїй цеглинці безпеки сформуватися. І зараз, під час війни, це теж даватиметься взнаки, наскільки я почуваюся безпечно в тому чи іншому місті, в якихось воєнних обставинах.

Якщо дитину били в дитинстві і вона не пропрацювала ці травми, то зараз, під час артилерійських обстрілів, у неї можуть проявитися спогади дитинства.

Тобто підсвідомо, ці вибухи великої потужності, гучні такі речі, вони нагадують те дитинство, де її били, де на неї кричали. Це підсвідомо нагадує, що вона була безсила, не могла себе захистити. І дитина, яка пережила в дитинстві ці травми, цей біль, вона не знає, що робити зараз із собою, вона не в змозі впоратися зі страхом, який нагадує їй дитинство. Вона боїться і в цій паніці може наробити багато помилок. Вона може поїхати, розірвати якісь стосунки.

Так ось, завдання наше в дорослому віці — це розібратися з травмами дитячими, які впливають на сьогоднішнє життя.

Для цього в нас є онлайн-курс безкоштовний. Ви можете пройти низку тем, виконати низку завдань, щоб навчитися розбиратися зі своїми травмами дитячими. Ідеально було б відвідати тренінг за методом Мюррей. Ми проводимо такі тренінги і онлайн, і офлайн, і ви можете вже записуватися. 

Також ви можете приїхати до нас у центр. Ви можете перебувати безоплатно в цьому центрі і там проходити двотижневий курс. Ви будете розбиратися з військовими і дитячими травмами. Це дуже вам допоможе!

Друга «цеглина» — це захищеність 

Захищеність — це наскільки ми можемо довіряти. Наскільки я, як дитина, можу довіряти, наприклад, своїм батькам.

У мене була така історія. Я весь час довіряв своїй мамі. Вона, коли щось говорила, вона це робила, вона виконувала все, що говорила. Одного разу я захворів. Мама запропонувала поставити мені гірчичники, щоб я одужав швидше. А я казав, що не хочу, вони будуть пекти мені спину. Тоді мама запропонувала просто закутати мене рушником, щоб мені тепло було. Я погодився. Я не знав, що під рушник мама поклала гірчичники. Мені почало пекти. Я не зрозумів, що відбувається. І потім, коли вона знімала цей рушник, я побачив, що там були гірчичники. 

Ви не уявляєте, який надлом стався в моїй дитячій свідомості. Я відчув, що не можу цій людині вже довіряти, я не захищений, мої стосунки не захищені з мамою. Тобто, вона начебто любить мене, вона начебто робить для мене добро, але вона мене обдурила.

Обман дуже сильно руйнує цеглу захищеності

У дитинстві вашу цеглину мали сформувати ваші вихователі. Це або батьки, або той, хто за вас відповідальний. Якщо вони обманювали вас, зраджували, не виконували обіцянки, то у вас не сформувалася цегла захищеності.

І в дорослому віці ви стаєте дуже підозрілими. Ви відчуваєте постійно загрозу, що вас зрадять, що вас обдурять. Це може вплинути на стосунки в сім’ї, на роботі, на всі сфери вашого життя. Ми не будемо нікому довіряти. Ми не будемо довіряти своїй дружині, своїм дітям. Як можна довіряти взагалі комусь? Як можна довіряти Богу, якого називають Отцем Небесним, якщо мій батько мене кинув у дитинстві?

Ці цеглини формують ще наші друзі в дитинстві, наші вчителі, держава, ЗМІ, фільми, казки. На чому ви виховуєтеся? Що потрапляє у ваш мозок? Що ви читаєте, що ви чуєте з новин? Це все формує або захищеність, або, навпаки, ви почуваєтеся незахищеним.

Війна загострила в людях проблему незахищеності

Так от, друзі, зараз нам потрібно вирішувати важливі теми під час війни, гострі теми: як прогодуватися, як вижити, як зберегти свою сім’ю. Але цегла захищеності не менш важлива. 

Війна загострила в людях проблему незахищеності. Багато хто бачить навколо одну зраду.

А коли закінчиться війна, багато хто відчує, що їх зрадила дружина або кохана дівчина, поки вони там воювали. Якщо цією цеглою не займатися, уявіть, скільки болю, яка буде плутанина, яка є плутанина вже зараз.

Наше завдання зараз — вижити 

Ніхто вам зараз не винен: ні батьки, ні держава. Якщо я тону, то це моя справа — врятувати своє життя.

Відповідальність за ці цеглини лежить на нас повністю: відповідальність за безпеку і захищеність.

Давайте підіб’ємо підсумок із вами. Ми поговорили про тему виживання. Нам дуже важливо розуміти, що виживання — це мало не головна тема. Якщо ми не виживаємо, то який сенс нам? Якщо зруйнований будинок, якщо немає у нього фундаменту, який сенс купувати шпалери, їх нікуди клеїти. Тому наше завдання зараз — вижити кожному, вижити нам як нації, вижити нам як Україні.