Переїзд у нову країну. Як підтримати себе за кордоном?

Я вітаю вас, шановні друзі! Сьогоднішня тема буде корисна для тих людей, хто залишив своє місто, залишив можливо свою країну і вимушений був переїхати в інше місто або в іншу країну. Це буде корисно для вас, якщо у вас рідні та близькі покинули Україну або покинули своє місто. З вами Ільченко Руслан, академія травмотерапії за методом Мюррей.

Чому я вважаю, що це тема дуже важлива на сьогоднішній день?

По-перше — в нашій країні дуже мало досвіду і у світі також мало досвіду, коли люди вимушені переїжджати через війну.

I що з ними трапляється далі, з цими людьми, які покинули свої домівки? Про мотиви ми зараз не говоримо. Мотиви можуть бути різні: хтось дійсно рятував своє життя, життя своїх дітей. Ви вчинили дуже розумно.

Я вас хочу підтримати, тому що вам дуже важко: важко було і виїжджати, і облаштуватися на новому місці.

Тому хочу вас підтримати і сказати, що ви впораєтесь з цим. У вас є на це всі ресурси, у вас є допомога. Я просто хочу дати вам маленьку деталь. Це буде така рекомендація — що вам там робити, щоб зараз ваше життя було кращим.

Якщо ви змушені були переїхати, я говорю про тих, хто перебуває за кордоном, у вас є мабуть якась допомога: якісь виплати від держави тієї чи іншої країни. Ви отримуєте або кошти, або житло, або якусь матеріальну допомогу у вигляді їжі, одягу, можливо медичну страховку. Ми дуже вдячні країнам, які допомагають нашим громадянам, які змушені були залишити через війну Україну. 

Деякі виїхали в іншу країну до родичів своїх. У них там дуже хороші родичі, хороші стосунки і вони з самого початку опинилися в системі підтримки там, за кордоном. 

А деякі сім’ї виїхали в нікуди. Вони виїхали туди, де в них не було ні родичів, ні друзів, і таким дуже важко. Вони втратили тут в Україні все і там, за кордоном, їм треба все починати спочатку. Вони, звісно, отримали якусь підтримку: спочатку це були волонтери, Червоний Хрест, соціальні працівники тієї країни, куди вони потрапили. Це все добре: треба дякувати Богові й тим країнам, які надають їм допомогу.

Шукайте соціальну підтримку — це важливо

Ми, як люди, потребуємо ще дружньої підтримки, підтримки родичів. Якщо ці люди виїхали за кордон і зараз немає в них такої системи підтримки, їм дуже важко. Ми не говоримо зараз про фінанси. Ми говоримо про соціальну підтримку. 

І я хочу дати рекомендацію цим людям — вам треба шукати систему підтримки. Це можуть бути якісь релігійні громади, де ви можете піти і познайомитися з людьми, і почати спілкуватися з ними. Вони можуть якісь рекомендації вам дати: з побутових питань чи з оформлення документів. Є різні класні спільноти, клуби за інтересами.

Ви можете знаходити такі спільноти там, відвідувати їх, вибудовувати стосунки з новими людьми. 

Підтримуйте зв’язок із друзями, з родичами через відеозв’язок, через sms-повідомлення, через телефонні дзвінки.

Потрібно вивести ваше життя на стабілізацію і на процвітання

Що ще важливо? Якщо людина приїхала і перебуває на повному державному забезпеченні за кордоном, то вона може так думати: «Навіщо мені працювати, якщо мене забезпечує держава?». У деяких моїх друзів і знайомих є така позиція. Вони кажуть, що ту допомогу, яку мені надає, наприклад, Німеччина, ця допомога прирівнюється до тієї зарплати, яку б я отримував, якби пішов зараз на роботу.

Так от, я хочу до вас звернутися: це дуже важлива тема. Питання зараз не в грошах. Під час війни і під час інших травматичних подій, є два режими.

• Перший режим — це режим виживання.
• Другий режим — це режим стабілізації та процвітання.

Якщо ви вийшли вже з режиму виживання і у вас є їжа, є житло, то ви можете налагоджувати своє життя. Вам потрібно вивести ваше життя на стабілізацію і на процвітання. 

Розвивайте себе!

Дуже важливо не зациклюватися тільки на тому, що в мене є гроші, є продукти, є житло і цього вже мені достатньо. Навіщо мені витрачати час, сили, здоров’я своє на якусь роботу і отримувати ті самі кошти, які я зараз маю просто від держави.

Тому ось дуже важлива тема — не просто забезпечити себе, а розвиватися.

Якщо ви опинилися в іншій країні, то вам треба розвиватися там, вам треба там процвітати. Залишитеся ви там чи повернетеся в Україну, це неважливо. Важливо, щоб ви розуміли, що де б ви не були, вам треба, щоб життя ваше тривало. А життя людини воно також полягає в тому, що нам потрібно розвиватися. Тому йдіть на роботу, отримуйте соціальні зв’язки, отримуйте досвід роботи за кордоном. Це дуже важливо. У вас там є можливість практикувати мову. Ідіть на навчання, чи буде це навчання мови, чи навчання якоїсь навички, чи навчання чогось ще. Розвивайте себе!

Будьте корисними там, де ви зараз живете

Якщо ви цього не зробите, ви втратите час, втратите свій досвід, який напрацювали в Україні, втратите свій розвиток. Скільки б вам років не було, навіть на пенсії людина розвивається. 

Важливе завдання, яке стоїть для людей пенсійного віку, це ділитися своїм досвідом. Можливо, вам зараз не треба гроші, щоб забезпечувати себе. Можливо, вам і не треба йти на роботу. Але вам треба розвиватися. Ідіть як волонтер, ідіть в якісь громади, де ви можете бути корисним. Ця країна вас прийняла — будьте корисним цій країні.

Ідіть у суспільство і питайте, чим ви можете бути корисним, кажіть, які у вас є дари, які таланти є, яка у вас освіта, який у вас досвід є.

Можливо, вам запропонують стати волонтером і це дуже чудово. 

Ви можете також через інтернет бути комусь корисним, робіть це, будь ласка, не сидіть рівно, бо просто вам держава дає. Ви зупиняєтеся тоді в розвитку. Ви робитеся як болото, таке застійне болото. У вас немає стимулу для життя. У вас немає звідки отримувати радість. Ви просто в режимі виживання і у вас тягар, і дуже важко вам. Ви не знаєте, чи залишуся я в країні, чи я поїду додому. Це поки що невідомо. Важливо зараз, що є у вас. 

Я знаю людей, які розвиваються в тій країні, куди виїхали, і все одно планують повертатися додому. Вони кажуть: «Я там, тому я маю там садити квіти, доглядати там за клумбами, за будинком, у якому живу».

Важливо вам, як особистості, не бути в застійному стані

Якщо ви будете в застійному стані, у вас будуть хвороби, у вас будуть депресії, у вас буде злість, страхи, ви будете нереалізовані, ви будете соціально неприйняті. Якщо ви соціально неприйняті, ви відчуваєте занижену самооцінку. Почуття власної гідності у вас буде не на належному рівні. Це все впливатиме на вас як на особистість.

Тому, вам потрібно обирати шлях розвитку: соціально розвиватися, інтелектуально, фізично. 

Розвивайтеся емоційно: з кимось діліться своїми емоціями, вислуховуйте чиїсь. Є така програма «12 кроків», там проходять групові заняття. Ви можете відвідувати ці групи, ділитися там своїми почуттями, своїми якимись страхами. Там ви дізнаєтеся, як інші люди з цим упоралися, який у них досвід був, що вони робили і що їм допомогло. Це все безкоштовно.

Хочу вам подякувати, що ви з нами. Подякувати, що ви мужня людина, яка пройшла дуже багато.

І зараз ви не зупиняєтеся, ви шукаєте такі відео, як наші, ви вивчаєте якісь книжки, які допомагають розібратися зі своїми травмами. 

Сьогодні ми з вами говорили про те, як вимушені переміщені особи можуть реалізовувати себе на тому місці, де вони перебувають. Як вони можуть розвиватися, незважаючи на те, повернуться вони в країну чи ні.

Ми звісно хочемо, щоб усі повернулися, але це ваше право, це ваше життя. Ви можете планувати собі як хочете. От якщо ви не будете розвиватися на тому місці, де ви перебуваєте, у вас буде застій. У вас будуть проблеми зі здоров’ям, з емоціями. Ви будете постійно незадоволені своїм життям. Тому, щоб бути задоволеним на тому місці, де перебуваєте, розвивайтеся в усіх сферах свого життя. Дякую за увагу, до побачення, до зустрічі!