Що відчувають діти після втрати близької людини

Кожна дитина горює по-різному. Після смерті, яка виникла при травмуючих подіях, у деяких   дітей з’являється травматичні реакції на втрату, що погіршує переживання емоцій, пов’язаних з втратою.

Дитина може дуже сумувати за померлим. Навчіть дитину говорити про почуття. Скажіть, що це нормально сумувати, що вам теж сумно, але будьте обережні, щоб не дуже засмучуватися при дитині, це може її занепокоїти.

Почуття дитини можуть швидко змінюватися від радощів до смутку і це нормально.

Дитина не розуміє, що коли хтось помирає, він ніколи не може повернутися. Тихо, лагідно нагадуйте дитині, що померлий не може повернутися, скільки б вас дитина про це не запитувала. Не кажіть в присутності дитини речі, які можуть її налякати.

Як проявляються дитячі хвилювання

Страх смерті виникає після 7 років. Інколи діти хвилюються, що помруть, або ви їх покинете і не повернетесь, тоді вони чіпляються за вас перед сном або по дорозі в садочок чі школу. Скажіть, що коли ви йдете, ви завжди будете повертатися і дайте їй якесь ваше спільне фото або якусь річь, яка буде нагадувати про вас. Дитина почувається краще, коли перед сном обіймає свою улюблену іграшку.

Допоможіть їй розслабитися:  

• почитайте перед сном казку, 
• послухайте музику, 
• помалюйте, 
• зробіть масаж.

Дитячі хвилювання можуть виявлятися у вигляді фізичних реакцій – біль у животі, головний біль або проблеми з поведінкою – непослух чи забіякуватість. Іноді можуть поводитися як малюки – смоктати великий палець або вписатися. Зробіть щось, що заспокоює дитину.

Дитина може грати в те, як померла людина (зображуючи перестрілку або зіштовхуючи машини), щоб зрозуміти, що таке смерть. Допоможіть дитині зрозуміти простими словами смерть. Скажіть правду просто, без жахливих подробиць. Із цим може допомогти тематична література за віком дитини.

Як допомогти дітям пережити втрату

– Можливо, дитина ще не готова говорити про померлу людину, тому що це дуже важко або дитина не хоче змушувати вас плакати.

– Дитині може не подобається робити щось або бувати там, де вона була з померлою – зрозумійте, підтримайте дитину і скажіть, що це колись пройде.

– Дитина може відчувати провину через смерть близької людини, може вважати, що якщо вона не виконуватиме правил, то хтось інший помре. Заспокойте дитину, дитина не чіпляється до смерті померлого. Запевніть, що померла людина любила дитину і повернулася б, якби могла, але люди коли вмирають, вони не можуть повернутися.

– Дитина може хвилюватися, що не може згадати щось про людину і чим разом із нею займалися. Отже, тримайте фото померлого поряд, щоб дитина могла їх бачити. Розповідайте історії про померлого і зробіть книгу пам’яті, щоб дитина тримала в серці та розумі втрачену людину.

Будьте поруч із дитиною як фізично, так і емоційно. Найчастіше обіймайте дітей. Обійми лікують! 

Література для дітей, які втратили близьких людей

1. Бабкіна Катерина. Гарбузовий рік. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 48 с.
2. Бабкіна Катерина. Шапочка та кит. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 60 с.
3. Борітцер Ейтон. Що таке смерть? – Чернівці: Чорні овчі, 2016. – 36 с.
4. Нанетти Анжела. Мій дідусь був черешні. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 136 с.
5. Ройз Світлана Таємниця життя та смерті – Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. – 24 с.
6. Фупц Ким. Мій дідусь став привидом/ Кім Фупц Окесон, Ева Еріксон, переклад з данської Наталія Іванчук. – Чернівці: Книги – ХХІ, Чорні вівці, 2018. – 32 с.

Тетяна Казаріна, практичний психолог, кризовий психолог, біосугестивний терапевт.