Що ми знаємо про стрес

Будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором, за термінологією Г. Сельє.

Вперше реакцію організму на стрес описав в 1932 році психолог Уолтер Кеннон, який назвав стрес «реакцією боротьби» або «втечі».

У літературу з медицини та психології термін «стрес» міцно прийшов з 1936 р., після появи в журналі «Nature» короткого повідомлення, тоді ще нікому невідомого, канадського фізіолога Ганса Сельє під назвою «Синдром, що викликається різними ушкоджувальними агентами».

Термін «стресс» (від английского — stress) — тиск, натиск, посилення, втомленість, біль, страх, необхідність зосередитися або навіть неочікуваний шалений успіх.  

Слово «стрес» так само як і слова «успіх» або «щастя» має різне значення для різних людей. 

Природа стресу настільки цікава, що той самий потенційно стресовий вплив в одних людей викликає сильні негативні реакції, а в інших — або нічого, або навіть щось приємне. Реагуємо на стрес ми також різним чином. Так, хтось в момент гострого стресу червоніє й відчуває напад нестримного голоду, а хтось блідне і втрачає апетит. Хронічний стрес, наприклад, може призвести як до набирання ваги, так і до схуднення без жодної дієти.

Два види стресу

Існують два види стресу — дистрес, пов’язаний з негативними емоційними реакціями, і еустрес, пов’язаний з позитивними емоційними реакціями.

Г. Сельє писав: «Ми не повинні уникати стресу. Але ми можемо використовувати його та насолоджуватись ним. Якщо краще пізнаємо його механізм, то виробимо відповідну філософію життя».

Наше життя — це постійні стреси, навіть спляча, розслаблена людина переживає певний стрес. Тож, будемо опановувати механізми стресу, ставити себе з позиції «жертви» на позицію «переможця». Про це більш докладно поговоримо в наступних дописах.

Тетяна Казаріна, практичний психолог, кризовий психолог, біосугестивний терапевт.